Михайло Паночко «Хрещення в покаяння» | «Скиния»
Загрузка...

Богослужение /Михайло Паночко «Хрещення в покаяння»

Дорогі брати й сестри, дорога церкво, 19 січня весь християнський світ відзначав свято Хрещення Господнього, але багато людей не розуміють значення цього свята.

В Новому Заповіті ми вперше дізнаємося про таїнство Хрещення із прикладу Івана Хрестителя. Іванове хрещення було вузької специфіки. Він не викладав глибокої догматики. Богу не потрібна маса людей, аби зробити Свою справу. Йому потрібні посвячені люди, віддані, як Іван.

Місія Івана – приготувати шлях для Ісуса. Його служіння було настільки потужним, важливим, навіть, Ісус сказав, що більшого пророка за нього не траплялося, хоча Іван не казав пророцтв, як Ісая, Ілія чи Ієремія. Його пророцтво було спонукати людей скинути тягар гріха. Іван, маючи помазання, мудрість, авторитет, всю увагу відвертав від себе та казав, що не він – Христос, що він – лише голос, що кличе в пустелі (Ів. 1:23).

В ті часи люди ходили до храму, приносили Богу жертви, але пізнання Бога і вірності було мало. Як же приготувати дорогу, коли вона така крива, з ямами? Іван наче плугом переорював людську свідомість, і приводив їх, як кажуть, до тями. Люди приходили до Йордану, бо їхньою метою було скинути ярмо гріхів. Іван хрестив людей, і це було хрещення в покаяння.

Прийшов до Івана, Христос також зайшов у Йордан. Іван визнав: «Ось Агнець Божий, що на себе бере гріх світу» (Ів. 29-34). Без пролиття крові нам прощення ніхто б не подарував, бо плата за гріх – смерть. Ісусу не треба було визнавати гріхи, каятися, Він взяв наші гріхи на Себе.

Сьогодні мільйони людей замучені гріхами, бо не хочуть віддати їх Ісусу. Не варто тягнути гріхи, варто прийти до Ісуса та скинути їх. Для нас велике щастя, що на землю прийшов Той, Хто зняв із нас тягарі.

Тримаючись за Ісуса, християни мають гарант життя без гріха. Ми сильні, праведні й мудрі, коли ми у Христі. «Бо без Мене нічого не можете робити» (Ів. 15:5). Господь був, є й буде нашим Спасителем.

«А хто каже, що в Ньому перебуває, той повинен поводитися так як Він» (Ів. 2:6).

Ми представляємо Ісуса на землі. Чим більше будемо схожі на Ісуса, тим більше людей прийде до Нього й тим більше ми виконаємо Його волю. Ісуса в тілі на землі немає, але Його Тіло є Церква Христова. На кожному члені церкві є велика відповідальність. Ми представляємо Ісуса там, де працюємо, вчимося.

Дорога церкво, сьогодні ми повинні бути тим голосом, що кличе в пустелі! Подаймо руку хоча б одній людині! Несімо людям добру звістку, що небо готове простити їм гріхи.

Якщо ми хочемо привести людей до Бога, то повинні, по-перше: молитися за них. По-друге: ми маємо свідкувати людям. Просіть у Бога мудрості, що сказати, що проповідувати. Хай Слово Боже буде в нашій поведінці, в нашому характері. По-третє: робимо людям добро. Чому Отець послав Свого Сина? Бо Він добрий. Спілкування з добрим Богом робить нас добрішими. Дозволимо Духу Святому діяти через нас.

Україна чекає поведінки Церкви, її тактики та стратегії. Так робив наш Спаситель. Хай буде слава доброму, милосердному Богу, який передав нам Своє Слово. Скажіть людям, що сьогодні є вихід, що небо готове прощати. Завтрашній день може бути не нашим, завтра може бути поставлена крапка. Хай Бог допоможе бути світлом у темряві, бути світлом на землі, приносити плід у Христі. Йому навіки слава. Амінь!

Проповеди и видео